Поліція Сумщини в персонах: Марія Василенко – працівник спецлінії поліції «102»
Дванадцять або двадцять чотири години безперервного спілкування, постійні телефонні дзвінки, розмова з тисячами людей з їх голосами, настроєм, емоціями та бідами. Й разом з тим – холодний гострий розум, здатний відсікти зайве та виділити пріоритет у розмові, чіткий аналіз ситуації та миттєве рішення. І все це – робота Марії Василенко, найдосвідченішого працівника спецлінії «102» поліції Сумщини.
З раннього дитинства маленька Марійка мріяла про захист. І не про той, де захищають її, а про той, де захисниця – вона сама. Тож коли настала пора визначитися з майбутньою професією, дівчина, не вагаючись, подала відповідну заяву до сумського вишу на спеціальність «Правознавство». Під час навчання дитяча мрія набула конкретики: Марія бачила себе в якості працівника поліції – можливо, слідчого або навіть дільничного офіцера. Проте життя досить примхливо розпорядилося долею молодої жінки, і по-своєму знайшло застосування її знанням, освіті й здібностям.
Сама ж Марія пригадує: коли оголосили конкурс на вакантні посади оперуповноважених карного розшуку, вона вирішила, що це - її шанс втілити у життя свою мрію. Вона з успіхом пройшла всі етапи конкурсного відбору, але з об‘єктивних причин комісія віддала перевагу іншим кандидатам. Проте самій Марії та кільком таким же дівчатам, які показали відмінні особистісні та ділові якості, була запропонована альтернатива – робота у новореформованій службі поліції «102».
«Це було незвичайно, незвично і досить важко, проте одночасно важливо та цікаво, - пригадує молода жінка. – Дзвінки, в яких лунають біль і сльози, крик про допомогу. Від цього майже неможливо абстрагуватися. Через недосвідченість ми все сприймали дуже близько до серця. Бувало так, що й плакали разом з нашими заявниками. Дзвонить одна жінка, розповідає, що у неї вбили сина. Наш працівник, яка прийняла цей виклик, змушена була тимчасово залишити своє робоче місце, аби хоч трохи відійти від цього напливу емоцій. Затим буквально за десять хвилин дзвонить знову та сама жінка – виявляється, син живий. Радіє. І плаче, бо жертвою злочину став її другий син. Уявляєте все це пережити разом з цією бідною матір‘ю? А громадянку і заспокоїти необхідно, і інформацію від неї отримати, що ж там насправді сталося, де, коли, як? І таких емоційно насичених випадків за зміну буває навіть до кількох десятків – грабежі, розбійні напади, крадіжки, раптові смерті тощо».
Цілком зрозуміло, що найбільший ризик, якому піддаються працівники служби «102» – це емоційне вигорання. Тож кандидати на цю роботу мають бути максимально стресостійкими. А ще повинні вміти чітко аналізувати ситуацію, відкидаючи все стороннє і зайве – лайку, грубість, образу, крики та інше інформаційне «сміття»».
«Люди кожен по-своєму реагують на критичну ситуацію. Хтось видає занадто багато непотрібних подробиць, а хтось обмежується буквально кількома словами. Один розповідає не стільки про подію, як про свої враження від неї, а інший говорить виключно про справу. Бувають і такі люди, що ніби спілкуєшся з ними у діловому руслі, але варто запитати про нього самого чи його ім‘я, як відразу слідує агресія, як не ворожість, - говорить Марія Василенко. – І людина навіть не задумується, що інспектор не просто так запитує цю інформацію. Це необхідно, в першу чергу, для зворотнього зв‘язку - аби ми могли подзвонити заявнику і уточнити отриману від нього інформацію або повідомити про результати відпрацьованого його повідомлення».
На запитання, чи не жалкує вона про те, що не склалося зі службою в карному розшуку, Марія відповідає, що так навіть краще, їй дуже подобається сьогоднішня робота. І справа не лише у позмінному графіку, якраз це лише своєрідний бонус, який дозволяє більше приділяти уваги родині загалом і зокрема 7-річній донечці.
Говорить, що головне для неї те, що робота по-справжньому жива. Конкретна допомога конкретній людині у конкретну мить. У цьому вона з успіхом і максимально реалізує свої знання, здібності та можливості.
Марія дуже активна і організована людина. Коротких вихідних вистачає і на домашні клопоти, і на відпочинок, і на жваве спілкування з друзями та близькими людьми. Любить відпочинок на природі, а довгими вечорами разом з донькою опановує живопис, розмальовуючи картини «за номерами», або ж перечитує романи улюбленого Патріка Зюскінда. Надзвичайно цінує час. Говорить, що це єдиний ресурс, який люди не цінують, коли він є, і щиро жалкують, якщо він втрачений. Сама Марія намагається не гаяти дарма ані хвилини, бо як ніхто знає ціну найменшій миті.
«В моїй роботі час – це найголовніше, - говорить молода жінка. – Я маю всього-на-всього тридцять секунд для того, щоб людині надати допомогу. За цей час необхідно не тільки дізнатися, що сталося, де, які наслідки, чи є потерпілі, а й правильно визначити кваліфікацію події. Це важливо. Ось приклад: на спецлінію дзвонить чоловік з Охтирщини, водій молоковоза. Говорить, що тільки-но побачив, як кілька осіб кинули закривавлену людину на узбіччі, сіли у машину і поїхали геть. Марку машини не побачив, тільки помітив червоний колір. Сказав, що поїхали у такому-то напрямку. Мінімум інформації, але цього вистачило, щоб зорієнтувати наряди на виявлення машини і задля направлення до потерпілого бригади «швидкої допомоги». Виявляється, жертвою розбійного нападу став таксист. На щастя, чоловік вижив, а нападників затримали. Або ще один випадок: дзвонить перехожий і повідомляє, що на такій-то вулиці з верхнього поверху висотного багатоквартирного будинку вистрибнув чоловік і застряг на дереві. Все, більше жодної інформації. За кілька секунд на вказане свідком місце був направлений не тільки наряд поліції, а й рятувальники. А ще за десять хвилин «літуна» спільними зусиллями зняли з дерева та передали викликаним медикам. Ось вам цінність часу і цінність вчасно поданої допомоги».
Тож, як бачимо, маленька мрія маленької дівчинки таки здійснилась. І сьогоднішня Марія, як і хотіла у дитинстві, допомагає людям – кожного дня, кожної зміни, кожної хвилини своєї непростої роботи.
«Ви подзвонили на спецілінію поліції «102». Що у вас трапилось?»
Відділ комунікації поліції Сумської області