Дівчата-дільничні Сумського відділу поліції – про свою роботу, колег-чоловіків та особливості служби в поліції
Двадцятитрирічним старшим лейтенантам Яні Курбет і Єлізавєті Степаненко дістались непрості зони відповідальності. У першої – це частина дев‘ятого мікрорайону міста Сум, у другої – кілька вулиць Хіммістечка. Однак, незважаючи на специфіку цих дільниць та непросту роботу, дівчата у поліцейському однострої несуть службу нарівні зі своїми колегами-чоловіками.
Обидві дівчини – випускниці відомчих вишів. Яна закінчила київський ВУЗ, Єлізавєта – харківський. Одна – уроженка Буринського району, друга – корінна сумчанка. Яна говорить, що зі шкільної лави мріяла працювати в поліції – за прикладом свого двоюрідного брата. Єлізавєта пішла навчатися до поліцейського вишу, бо прагнула знань з законодавства. У кожної з них – своя дорога до правоохоронних органів.
Ну, а як же нині працюється молодим дільничним інспекторам? Тим більше, що у кожної з дівчат на дільниці більше чотирьох тисяч населення, розважальні та торгівельні заклади, «самогонні точки», ринки, школи, садочки, є покинуті або непрацюючі об’єкти. Та й жителі дільниць теж різні: є наркозалежні, є ті, що систематично зловживають алкоголем, раніше судимі особи, домашні «тирани», неблагополучні родини, люди з вадами психічного здоров’я і таке інше.
«Робота відбирає більшу частину нашого життя, - зізнається одна з дільничних. – Додому повертаєшся інколи в десять годин вечора, інколи – близько опівночі. У свята ми на роботі - забезпечуємо громадський порядок та публічний спокій. Особливо це стосується великих свят, коли організовуються масові заходи: Великдень, Масляна, новорічні та різдвяні свята, Перше вересня і так далі. Один вихідний день можемо присвятити собі та домашнім справам або відпочинку. З батьками бачимось рідко, але вони все розуміють… і нами пишаються».
Про свою непросту роботу дівчата розповідають неохоче. Говорять – різні люди, різні ситуаціє. Комусь можна допомогти у його проблемі, а комусь, при всьому бажанні – ні, оскільки просто-напросто відсутні законодавчі інструменти. А є й такі люди, хто «руками» поліції хоче вирішити якісь власні проблеми, часто – надумані. Наприклад, одному дідусю не подобається той факт, що на стадіоні колишнього навчального закладу, куди він ходить на щоденні прогулянки, люди вигулюють собак, а тварини на нього… гавкають. Він хоче, аби дільничний оштрафував любителів домашньої кінології. В іншому випадку загрожує поскаржитися вже на дільничного.
Доводиться стикатися молодим офіцерам і з куди більш серйозними випадками: вбивства на побутовому грунті через зловживання спиртним, крадіжки, бійки, сімейне насильство і таке інше.
«Нам у роботі дуже допомагають наші колеги-мужчини, - говорить Яна Курбет. – Беруть на себе спілкування з «важким» контингентом, особливо тоді, де можливе застосування фізичної сили. А ми їм допомагаємо там, де потрібна профілактика, особливо це стосується людей похилого віку, дітей та підлітків. Взаємовиручка та взаємодопомога – це основна запорука успішної роботи».
Єлізавєта, у свою чергу, зізнається: так, були випадки, коли і їй доводилось застосовувати прийоми самооборони та вгамовувати агресивно налаштовану людину. «Загалом громадяни уявляють дільничного як сильного і впевненого чоловіка, - говорить вона. - А коли на порозі стоїть дівчина у формі, то перша реакція зазвичай – це здивування. Коли насмішкувате, коли недовірливе, а коли навіть і агресивне. І тоді доводиться застосовувати всі свої знання та навички поліцейського, аби правопорушник сприйняв тебе і як досвідченого правоохоронця, і як сильну вольову особистість».
На запитання, які риси характеру необхідно мати працівнику поліції, дівчата називають цілеспрямованість, самодисципліну та принциповість. А також витримку, прагнення допомогти пересічній людині у її проблемній ситуації та відмінне знання законодавства.
На подив, обидві дівчини, незважаючи на специфіку своєї роботі, не втратили ані притаманної їх молодому віку мрійливості, ані тендітності, ані оптимізму. І на запитання, чого б вони хотіли побажати всім жінкам у переддень 8 Березня, мало не в один голос сказали: позитиву. Якнайбільше приводів бути щасливими, коханими і впевненими у собі. Відчувати себе у безпеці, мати сильне чоловіче плече поруч, затишний дім і, звичайно, реалізації найсвітліших своїх мрій.
Відділ комунікації поліції Сумської області